Перегляди991
Коментарі2
ПерекладОригінал

В Італії існує поговірка, що тарілочка сочевиці є набагато краще від тарілки прошуто. Це справді так? Для українців, напевно, ця поговірка видається абсурдною. З погляду ж смаків загалом, кожен міг би дати свою власну відповідь, проте з погляду здоров’я – так, цілком вірно. Сочевиця – один з найпоживніших продуктів, доступних для харчування і усі вчені з цим повністю погоджуються. Ба більше, вона корисна і для навколишнього середовища. Тож у цілому, сочевиця як продукт оцінюється на «відмінно», недаремно ж людство готує з нього страви вже не одне тисячоліття.

СТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ. Сочевиця являється однією з найперших рослин, що людство почало «одомашнювати» разом з житом, вівсом, льоном та горохом в ті далекі часи, коли почало обробляти землю на так званому Родючому Півмісяці, теперешній тереторії Ірану. Безсумнівно, сочевицю знаходять в єгипетських захороненнях. Були вельми ласими до неї і старородавні греки. А для римлян же сечевиця була справжнім смаколиком. Так в одній кулінарній книзі, найстаровиннішій з усіх відомих, імперський кухар Ампічо надає рецепт супу з сочевиці, збагаченого морськими молюсками, медом і оцтом, описуючи його як блюдо з афродизійними властивостями.

ДОВГОЛІТТЯ. Дуже ймовірно, що сочевиця являється найпершим вареним продуктом, про який ми маємо відомості: про неї мовиться навіть в Біблії. Вона також являється продуктом харчування півсвіту, адже її ідять в Азії, Африці і в Європі, скрізь і завжди з кількох ложок страви отримуючи всі основні поживні речовини.

Як і всі бобові, сочевиця багата на протеїни, -  набато більше, ніж зернові, фрукти і овочі. Невипадково сочевицю називають «біфштексом для бідних»: з погляду харчової цінності білків 100 грам сочевиці рівняються 215 грамам м’яса. Слід зазначити, що протеїни сочевиці вміщують майже всі амінокислоти, необхідні нашому організмові, за винятком невеликої групи сірковмісних амінокислот. Та цими амінокислотами багаті зернові, особливо інтегральні, такі як рис і пшениця. З цієї причини корисно поєднувати в стравах бобові і зернові, які взаємно доповнюють одні одних. Особливо гречка, яка, поряд з такими іншими елементами, як вітаміни С, Е, групи В, залізо, магній, калій і фосфор, містить усі незамінні амінокислоти (такі, що наш організм не здатний синтезувати), з погляду харчової цінності, відмінно доповнює сочевицю. Тож досить поєднати сочевицю і гречку в одній страві, щоб отримати повний набір усіх поживних речовин, корисних для нашого організму - виняткове джерело здоров’я та енергії. Взявши до уваги, що така страва не містить глютину, то вона чудово годиться для харчування інтолерантним до глютену, вегетаріанцям, веганам.

 Харчова цінність сочевиці на 100 г.

Вуглеводи

57 г

Клітковина

30 г

Білки

28 г

Вода

11,2 г

Жири

1,2 г

Калій

0,9 г

Фосфор

0,45 г

Магній

0,1 г

Енергетична цінність

330 ккал

 

Нещодавнє наукове відкриття показало, що сочевиця багата також на поліфеноли. Ці речовини визнані науковцями як важливий превентивний фактор багатьох захворювань. Згідно одного дослідженя 2013 року споживання великої кількості поліфенолів приводить до зменшення смертносні на 30% порівняно з тими, хто харчується продуктами, бідними на ці речовини.

ЗДОРОВ’Я. На цьому аж ніяк не закінчується перелік корисних речовин, що вміщує сочевиця. В ній в значній кількості знаходяться олігосахариди – пребіотики, що живлять мікрофлору кишківника, підтримуючи його здорове функціонування.

 «Вишенькою на торті» корисних властивостей сечевиці є те, що вона являється чудовим союзником в дієтах для схуднення. Така властивість завдячується вмісту нерозчинної клітковини, яка не перетравлюється в кишківнику, а наповнює його, зменшуючи таким чином почуття голоду. До того ж, як показало дослідження канадського Університету Гуельфа в червні 2018 року, заміна в раціоні харчування рису сочевицею понижує глікемію на 20%, а як порівняти з картоплею, то навіть на 35%!  Примітно, що завдяки цьому, вживання сочевиці зменшує ризик захворювання на діабет, ожиріння; зменшує ризик злоякісних захворювань та захворювань серцево-судинної системи загалом.

То що ж, сочевиця має лише достоїнства і жодного протипоказаня? Гм, можливо є лише одне – під час перетравлювання цукрів, що містяться в сочевиці, в кишківнику утворюється... газ, тобто здуває живіт. Проте набагато менше ніж при вживанні інших бобових, зокрема квасолі. До того ж, слушно зауважити, що здуття живота спостерігається лише допоки мікрофлора кишківника не «привикне» розщепляти ці цукри – відтак набагато зменшується.

ЕКОЛОГІЯ. І наостанок зазначимо ще одну користь від сочевиці: під час росту ця рослина збагачує ґрунт азотом, таким чином відновлюючи азотний запас, який міг бути вичерпаний під час попереднього вирощування на цьому ґрунті таких високоенергетичних культур як соняшник і рапс, та навіть пшениці. Введення сочевиці у сівозміну дозволяє значно зменшити внесення мінеральних добрив, зокрема аміачної селітри. І як наслідок – користь як для довкілля, так і для нашого здоров’я.

Ну що, ще вагаєтеся між тарілкою сочевиці і шматком м’яса?

А ось ще декілька цікавинок про цю бобову царицю:

Вирощування у світі.

В Україні старі люди ще пам’ятають смак сочевиці, бо до початку Другої світової СРСР був головним постачальником сочевиці на світовий ринок. Грунтово-кліматичні умови України, зокрема Подільського, чернігівського, Київського і Волинського регіонів, були одним з найбільш сприятливих для отримання високих врожаїв.

На сьогоднішній день лідером у вирощуванні сочевиці є Канада, сягаючи 51,2% світового виробництва. За нею слідує Індія – 16,7% і третє місце посідає Туреччина – 5.8%.

Збереження генетичного багатства.

В Сирії в місті Алеппо було створене найбільше в світі сховище насіння сочевиці для збереження генів цієї рослини  і для їх захисту від загрози зникнення чи від зміни клімату. Протягом чотирьох років, з 2012 по 2016, сховище було неприступне внаслідок війни. Але опісля все-таки вдалося перевезти десятки тисяч насінин сочевиці в Ліван та Марокко, де зараз вони є доступними для наукових досліджень. Науковці зазначають, що дослідження різноманітних сортів сочевиці дозволить вирощувати рослини більш стійкі до спекотного та засушливого клімату, що, дуже ймовірно, чекає на нас в майбутньому.

Не тільки для їжі.

В 40 р. після Р. Х., під час правління імператора Калігули, сочевиця була використана як пакувальний матер’ял для перевезення кораблем з Єгипту до Риму обеліску, який  зараз стоїть на Площі Святого Петра. В історичну епоху Стародавнього Риму сочевиця використовувалась також як складова косметичних препаратів та ліків. Так в другому столітті після Р. Х. грецький лікар Клавдій Гален, якому ми й досі завдячуємо назві «галенові препарати», описав приготування мазі на основі сочевиці і меду для лікування дерматитів від холоду та опіків.

Звичаї.

В Італії заведено на новорічному столі завжди мати страву з сочевиці, бо вважається, що її споживання в новорічну ніч приносить в дім достаток на весь рік. Ця традиція має латинське походження. Дійсно, у стародавніх римлян побутував звичай на Новий рік дарувати друзям шкіряну торбу повну зерен сочевиці з побажанням, щоб усі вони претворилися на монети. Це щось на кшталт посівання на Старий Новий Рік в Україні, чи не так?

 

 

Перегляди991
Коментарі2
Додати коментар
Ви повинні увійти для того, щоб додавати коментарі
2 коментарі

Надіслати скаргу?

Ні

Пані Тетяно! Дякуємо, що ділитеся з нами найкориснішою інформацією, якою тільки володієте! Стаття була справді корисною та цікавою!

Надіслати скаргу?

Ні

Nadin, Дякую